Відмова від куріння може спровокувати діабет
Тютюн — єдиний легально доступний продукт, застосування якого за прямим призначенням навіть у малих дозах негативно впливає на здоров’я та може призвести до важких захворювань і смерті своїх споживачів. Поєднання залежності, що розвивається у разі тривалого куріння, з токсичністю компонентів тютюнового диму призводить до високої поширеності тютюнопаління серед усіх верств населення та до величезних медико-соціальних і економічних втрат суспільства.
Усі форми тютюну, включаючи куріння сигарет, сигар, люльки, кальяну, жувальний або нюхальний тютюн, значимо впливають на захворюваність і передчасну смертність. Доведено, що ризик виникнення захворювань пов’язаний як із кількістю викурених сигарет, так і з тривалістю куріння. На сьогоднішній день не існує поняття безпечної сигарети або безпечного рівня куріння.
Кинувши курити, люди часто починають набирати вагу, що згодом може призвести до високого ризику розвитку цукрового діабету 2 типу. Про це говорять результати нового дослідження Школи громадської охорони здоров’я Т. Чана Гарвардського університету (Harvard T.H. Chan School of Public Health). Однак, незважаючи на збільшення ваги, люди, які кинули курити отримують значну користь для здоров’я, в тому числі завдяки зниженню ризику розвитку серцево-судинних захворювань, раку і передчасної смерті. Результати дослідження були опубліковані в New England Journal of Medicine.
“Відомо, що у тих, хто кинув курити, може підвищитися ризик розвитку діабету або погіршення толерантності до глюкози в перші кілька років після відмови від куріння, з цієї причини курці нерідко відмовляються кидати курити. Але наше дослідження показує, що після відмови від куріння саме набір ваги провокує діабет, тому якщо ті, хто кинув курити, мінімізують набір ваги, то ризик розвитку діабету не збільшиться, а в довгостроковій перспективі буде навіть знижуватися”, — каже професор Кі Сун (Qi Sun), провідний автор дослідження.
Відмова від куріння — процес тривалий. Контроль і спостереження необхідні для профілактики повернення до куріння, небезпека якого є особливо великою протягом перших 6 місяців.
Треба мати на увазі, що рівень нікотинової залежності сам по собі не відображає вірогідність відмови від куріння. Набагато більше значення для оцінки прогнозу ефективної відмови відіграє рівень мотивації пацієнта. Проведені епідеміологічні обстеження та соціологічні опитування населення показують, що 70–80% курців хочуть відмовитися від шкідливої звички. Однак, як демонструє практика, лише 25–30% осіб готові реально зробити це найближчим часом. Можна поставити конкретне запитання: “Чи готові Ви відмовитися від куріння?” і залежно від відповіді віднести пацієнта до однієї з трьох груп:
- Тих, хто не бажають кинути;
- Тих, хто хоче відмовитися від куріння, але не бажає зробити це найближчим часом;
- Особи з високою мотивацією до відмови.
“Курцям не слід продовжувати курити, посилаючись на потенційну прибавку у вазі після відмови від тютюну, тому що в разі відмови відбувається очевидне як короткострокове, так і довгострокове зниження ризику серцево-судинних захворювань. Проте, тим хто кинули курити, варто дотримуватися здорової дієти і займатися фізичними вправами, щоб звести до мінімуму збільшення ваги, тим самим запобігти ризику розвитку діабету і забезпечити максимальну користь для свого здоров’я”, — стверджує Янг Ху (Yang Hu), співавтор даного дослідження.
Тютюнова залежність — хронічне захворювання, що необхідно лікувати. Досвід багатьох країн, які досягли відчутних успіхів у зниженні захворюваності та смертності від хронічних неінфекційних захворювань довів, що саме зменшення поширеності куріння здійснює статистично вірогідний позитивний вплив на показники здоров’я населення.
